Небанківське кредитування: у світі бум, а що у нас?

Зростання обсягів кредитування на рівні інфляції, поява нових продуктів та посилення конкуренції з банківським сектором – директор компанії Укркредитфінанс (бренд CreditKasa) Євген Резуєв розповів про ключові тренди 2022 року.

У грудні всі традиційно підбивають підсумки року, що минає, і будують плани на майбутній. Небанківський фінансовий сектор (НФС) досить активно розвивається, утім, наступного року ми побачимо збереження цілої низки тенденцій 2021 року.

Однією з тенденцій, наприклад, стало посилення конкуренції між банківським та небанківським сектором. Банки почали активніше працювати в сегменті споживчого кредитування: вони готові брати на себе більше ризиків та скоригували свої кредитні політики, що дозволило їм збільшити кількість залучених клієнтів. Якщо подивитися на статистику, то банківський сектор у сегменті споживчих кредитів зростає вищими темпами, аніж небанківський.

Цей тренд збережеться і у 2022 році. За моїми спостереженнями, фінансові компанії здебільшого розвиваються з тією ж швидкістю, що й раніше. Подій, які б драйвили галузь ззовні, не відбулося. Як не було і ситуацій, які б суттєво пригальмували нашу роботу. Національний Банк як новий регулятор небанківського фінансового сектора додає певну кількість обмежень у роботі, але точно не можна сказати, що ці обмеження не є логічними або не дозволяють активно розвиватися небанківському сегменту ринку.

На мою думку, дії регулятора останнім часом спрямовані на відсікання екстремумів. Тобто, якщо хтось із учасників ринку поводиться абсолютно неадекватно, то регулятор припиняє такі дії. Як наслідок, решта гравців починають сумлінно виконувати усі вимоги регулятора, починаючи від розкриття інформації або комунікації з клієнтами і закінчуючи коллекшеном.

Наразі регулятор набагато більшою мірою, ніж будь-коли, розуміє специфіку галузі та готовий почути здорові аргументи учасників ринку. Але важливо пам'ятати, що НБУ, з одного боку, є нашим регулятором, а з іншого – виконує функцію захисту прав споживачів, тому часом виникає питання – на чий бік стати у спірній ситуації. І Нацбанк зазвичай стає на бік клієнтів. І тут, звісно, нам як галузі не вистачає дієвих механізмів захисту прав кредиторів.

Наявний тренд я пов'язав би з більшою готовністю банків бути в цьому сегменті. Банки, маючи можливість залучати досить дешевий ресурс у населення, пропонують нижчу вартість кредитів при таких самих рівнях ризику. Ми ж працюємо на власному капіталі, що є найдорожчим ресурсом.

Незважаючи на наше бажання зробити позики доступнішими для більшої частини населення, поки що ми не бачимо нічого, що сприяло б здешевленню вартості кредитів. Ще у 2019 році усі спостерігали «атракціони небаченої щедрості» з боку деяких фінкомпаній, які не лише перший кредит видавали під 0% (0,01%), а й низку наступних, пропонували величезні знижки на оплату відсотків. Така поведінка була можливою за рахунок поєднання двох факторів – зростання ринку (компанії планували покрити витрати за рахунок збільшення клієнтської бази) та фактично меншого рівня контролю з боку регулятора (тоді це був Нацкомфінпослуг). У 2021 році було змінено законодавство щодо роботи колекторів, внаслідок чого у нас зменшився інструментарій для стягнення заборгованості. Це, звичайно, позначилося на вартості кредитів у середньому на ринку. Більшість компаній зараз видають кредити під 0,01%, але вони більш вибірково підходять до того, кому їх видавати.

Ще однією тенденцією 2021 стало збільшення вартості залучення клієнтів. У принципі це постійний процес, який залежить від того, що відбувається у країні. Наприклад, навесні 2020 року, коли ринок кредитування різко зменшився, вартість залучення клієнта була досить невисокою. А ось протягом усього 2021 року ми фіксували висхідний тренд. І я думаю, у 2022 році тенденція продовжиться.

Також ми побачимо збільшення кредитного навантаження на одного клієнта. Ця ситуація стосується як банківського, так і небанківського сегменту. Головна небезпека полягає у тому, що надмірне навантаження може спровокувати зростання кількості дефолтів, що спричинить від’ємну прибутковість нашого бізнесу.

Якщо ми говоримо про будь-які зовнішні або внутрішньоекономічні ризики, то я б оцінив їх вплив на наш сегмент як мінімальний. Ми не залучаємо кошти населення, не видаємо кредити у валюті. Єдине, що ми помічаємо: щойно відбувається щось незвичайне, попит на кредити зростає. Наприклад, у середині березня 2020 року, коли розпочався локдаун, ми зафіксували шквал запитів на кредити з боку клієнтів. У той час більшість банків уже скоротили видачі, а ряд компаній небанківського фінансового сектора різко скоротили активність, тому виник дуже великий короткостроковий обсяг незадоволеного попиту. Але усі наступні локдауни вже не супроводжувалися такою поведінкою. У березні 2020 це був бездоганний шторм. Клієнти в принципі не сильно замислювалися, чи повертатимуть вони кредити взагалі, а якщо будуть – то за рахунок яких доходів. Зараз українці більш виважено підходять до таких витрат: вони беруть гроші на покриття своїх щоденних потреб тільки у тому випадку, коли у них немає грошей взагалі.

Яким буде 2022 рік – безпосередньо залежить від поведінки самих фінкомпаній. Якщо ми говоримо про конкуренцію банків та компаній небанківського сектора, то останні можуть пропонувати клієнтам більшу гнучкість та меншу складність взаємодії порівняно з банками. Окрім того, компанії НФС готові брати на себе більше ризику. Ми працюємо з великою кількістю клієнтів, яких не можуть ощасливити банки. Звісно, цей ризик відбивається на відсоткових ставках, але на такий продукт також є попит.

Наведу приклад. Усі 100% кредитів ми видаємо на банківські картки. Тобто наші клієнти – це люди, які мають досвід спілкування з банками. І банк може видати клієнту кредит, але якщо людина звертається до МФО, значить їй або відмовили, або закрили ліміт з міркувань ризику.

Проблему закредитованості нам дозволить частково вирішити інфляція як макроекономічний фактор: номінальні доходи українців зростатимуть, тож рівень закредитованості за рахунок цього може скоротитися. Але більшою мірою тут є доцільним підвищення рівня фінансової грамотності. Наші кредити не призначені для закриття довгострокових потреб. І для нас клієнти, які беруть кредит і довго його не повертають, збільшуючи цим своє боргове навантаження – далеко не щастя. Якщо клієнт розуміє, що гроші йому потрібні на кілька років, варто пошукати альтернативу, де взяти дешевий довгостроковий кредит. Але тут виникає замкнене коло: банки не хочуть видавати кредити позичальникам з високими ризиками, а фінансові компанії не мають довготривалого ресурсу, щоб видавати таке дешеве фінансування.

Я думаю, що найближчими роками на ринку з'являтимуться нові продукти, у тому числі спеціалізовані, з меншою відсотковою ставкою та довшим терміном обслуговування. Це пов'язано з розвитком можливостей залучення боргового фінансування. Зараз у фінкомпаній з'явився інструментарій для залучення позикових коштів (банківські кредити, облігації, ін.). Щоправда, поки що це все обходиться досить дорого, тож на українську Klarna ще доведеться почекати.

Також необхідні умови для появи нових продуктів – розумний рівень регуляції, у тому числі колекторської діяльності, та більший акцент на захисті прав кредиторів. Зрештою, Україну і від недорогих споживчих кредитів, і від дешевої іпотеки відділяє соціальний популізм, який не дає кредитору повернути свої гроші. А якщо кредитор не повертає своїх грошей, то він, як наслідок, не видає нових кредитів. Чергове замкнене коло.

Але важливо зазначити, що питання дешевого довгострокового фінансування – це не лише питання до регулятора щодо розміру облікової ставки, а й питання роботи судової системи, виконання чинного законодавства і т.д.

Якщо говорити загалом про перспективи ринку, то немає більшої користі для клієнтів, ніж розвиток конкуренції. Акценти у регулятора повинні бути не на тому, щоб створити максимум адміністративних обмежень, скоротивши тим самим ризики неринкової поведінки компаній, а на тому, щоб було якомога більше адекватних активних гравців, які були б зацікавлені у розвитку галузі.

Зараз кількість гравців велика, і розвиток ринку, як мені здається, рухатиметься у бік появи нових брендів, продуктів та проєктів від уже наявних учасників. З нуля увійти до галузі дуже непросто.

У 2022 році ми сподіваємося на зростання обсягів кредитування вище за інфляцію: доходи українців зростатимуть, а з ними зростатимуть і потреби, що обов'язково позначиться на середній сумі кредиту.