Як бізнесу убезпечитися від «реєстраційного» рейдерства

Чи може представник бізнесу убезпечитися від «реєстраційного» рейдерства та як потрібно діяти у випадку, коли атака на підприємство вже відбулася? Відповіді на ці питання надав представник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України, співголова Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Віталій Желінський. 

Свій виступ спікер побудував довкола всім відомого професійного гасла «Запобігти. Врятувати. Допомогти.». Перший блок своєї лекції він присвятив профілактиці «реєстраційного» рейдерства, другий — ефективним механізмам порятунку бізнесу від атаки, розповівши про особливості процедури адміністративного оскарження реєстраційних дій.

Заволодіння корпоративними правами чи активами юридичної особи, за словами Віталія Желінського, відбувається, як правило, шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань (ЄДР) щодо двох позицій: зміни керівника юридичної особи або складу учасників/засновників. Відтак, з метою захисту юридичної особи (особливо, коли йдеться про такі організаційні форми, як ТОВ чи ТДВ) від будь-яких незаконних посягань лектор порадив передбачити в статуті низку запобіжників, які мінімізують ризики атаки, завадять рейдерам вільно «пройти» на підприємство.

Статут — це головна настільна книга ведення господарської діяльності, яка регулює всі процеси управління на підприємстві, тому при його підготовці потрібно обов’язково звернутися за допомогою до висококваліфікованого юриста, здійснити аудит можливих ризик-факторів, передбачивши дієві антирейдерські запобіжники.

Які універсальні запобіжники проти «реєстраційного» рейдерства можна передбачити:

 У статуті ТОВ чи ТДВ Віталій Желінський рекомендує встановити умову про те, що окремі рішення загальних зборів, скажімо, щодо зміни керівника підприємства, мають підписуватися всіма присутніми учасниками (засновниками), а не тільки головою і секретарем, чи головуючим на зборах. Крім того, можна підняти «планку більшості» для прийняття такого рішення: прописати в статуті, що рішення щодо зміни керівника юридичної особи приймається не «простою більшістю», як це передбачено в профільному законодавстві, а одностайно — всіма учасниками товариства, або переважною більшістю їх голосів.

 Прописати, що голова та секретар загальних зборів мають обиратися із числа учасників (засновників) товариства.

 Також необхідно встановити статутні обмеження для представницьких функцій керівника і внести відповідні відомості до ЄДР. Особливо важливо це зробити для директорів підприємств, які працюють в аграрній сфері і мають великий земельний банк. У цьому випадку Віталій Желінський радить передбачити обмеження для директора, скажімо, на розірвання договорів оренди земельних ділянок. Крім того, можна встановити статутне «табу» на видачу директору довіреностей з тих чи інших питань.

 Не зайвим буде прописати в статуті умову про необхідність нотаріального посвідчення окремого виду договорів (наприклад, оренди земельних ділянок).

 «Більш безпечного правочину, ніж той, який посвідчений нотаріально, в Україні, мабуть, поки не існує», — підкреслив спікер.

 Передбачити в статуті ТОВ чи ТДВ наступну конструкцію: «відчуження частки в статутному капіталі відбувається на підставі нотаріально посвідченого договору, невід’ємною частиною якого є акт приймання-передачі частки в статутному капіталі, що подається для державної реєстрації». У цьому випадку державна реєстрації зміни складу учасників юридичної особи у зв’язку із відчуженням частки відбуватиметься на підставі акта приймання-передачі частки в статутному капіталі, який міститиме посилання на нотаріально посвідчений договір.

 «Це максимально убезпечить від підробки документів і протиправного заволодіння часткою в статутному капіталі юридичної особи», — наголосив Віталій Желінський.