Українці втратять в зарплатах: як падіння ВВП позначиться на рівні життя

В Україні знизився ВВП – валовий внутрішній продукт. Держслужба статистики підрахувала, що порівняно з груднем минулого року за I квартал нинішнього року він зменшився на 0,7%. А порівняно з I кварталом 2019 року – на 1,3%. У грошах це мільярди гривень. А от доходи українців у I кварталі збільшилися.

Чому в нас ВВП став менший, яким він може бути в II кварталі і за весь 2020 рік, а також як зміна обсягів і структури ВВП позначається на рівні доходів звичайного українця.

Що таке ВВП

Макроекономіка визначає ВВП як ринкову вартість усіх вироблених в країні за рік кінцевих (призначених для безпосереднього вживання) товарів і послуг. ВВП буває номінальний, тобто який не враховує інфляцію, і реальний, який її враховує.

Отже, кожен з нас, відрахувавши до держбюджету податки зі своєї зарплати, купивши щось у магазині або проїхавши в транспорті, автоматично робить внесок у збільшення ВВП. І навпаки – зменшення зарплат, зниження витрат на купівлю автоматично роблять ВВП менше. Виходить, що більше ВВП на душу населення, то вище рівень життя в країні.

В Україні номінальний ВВП за I квартал 2020 року становить, за даними Держстату, 845,83 млрд грн, або трохи більше 20 тис. грн на кожного українця. Падіння ВВП порівняно з груднем минулого року сягнуло близько 6 млрд грн, а порівняно з I кварталом 2019 року – близько 11 млрд грн.

Для порівняння: за підрахунками Світового банку, в США ВВП на душу населення в 2019 році був 55,3 тис. доларів, в Україні – 3,2 тис. доларів. Найвищий у світі ВВП на душу населення в Люксембурзі – 111 тис. доларів, найнижчий – в африканській країні Бурунді: 200 доларів. Україна за рівнем ВВП на душу населення в кінці першої сотні країн (всього їх у рейтингу 187), в одній компанії з Бутаном і Йорданією. У наших сусідів-поляків ВВП на душу населення становить у 2019 році 17 400 доларів (40-ве місце в рейтингу).

Хто скільки вніс у спільний котел

Ми виділили основні галузі, розрахувавши за даними Держстату їхній внесок у відсотках у ВВП країни в I кварталі (див. інфографіку).

Як видно, найбільшу частку у ВВП країни внесли три "кити": промисловість – 19%, платники податків, як юрособи, так і звичайні громадяни (насамперед через податки на доходи фізосіб – зарплату), – 15% і торгівля – 14, 2%. У сумі вони дали майже половину ВВП – понад 48%. Близько 52% – це внесок інших сфер.

Якщо згадати, що в 2019 році ВВП України становив 4 трлн грн, то нескладно підрахувати: I квартал, навіть зважаючи на падіння порівняно з I кварталом 2019 року, дав лише 21% від можливого річного ВВП.

Але, як роз'яснив нам президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, щорічно в першому кварталі рівень ВВП традиційно найнижчий, а найвищий – у третьому і четвертому кварталах. Чи вдасться надолужити згаяне, з огляду на те, що, за прогнозами Мінекономіки, падіння ВВП у другому кварталі 2020 року становить 4,5%, а з початку року – 5,9%? Про це трохи нижче, а поки розглянемо, як зростання або падіння ВВП впливає на товщину гаманця пересічного українця.

ВВП і рівень життя

За оцінкою члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, структура нашого ВВП близька до структури ВВП інших країн Східної Європи, але є і принципові відмінності, на жаль, не на нашу користь.

"В Україні частка промисловості у ВВП становить 19%. Наприклад, у Словаччині промисловість дає 24% ВВП, у Польщі й Туреччині – по 22%, – аналізує Олег Пендзин. – Але в Польщі переробна промисловість дає 17% ВВП, а видобувна – 5%, у Словаччині – 20% і 4%, у Туреччині – 19% і 3%. Агросектор у нас дає 9% ВВП, у Словаччині – 5%, у Польщі – 2,5%. Будівництво у нас дає 3% ВВП, у Словаччині – 8%, у Туреччині – 7%.

А додаткова вартість (тобто зароблені гроші) набагато вище в переробній промисловості, будівництві, ніж в агросекторі. Така сама ситуація в транспорті, торгівлі, організації харчування та проживання. Тобто якщо, припустимо, на 1% падає промисловість, то втрати доходів населення набагато менші, ніж якщо на 1% буде падіння ВВП в торгівлі або сфері послуг. Головна проблема України в тому, що у нас висока частка сільського господарства і низька частка переробної промисловості".

Тому висновок експерта: на товщину "масла" на хлібові українця насамперед впливають саме транспорт, торгівля, організація харчування і проживання. Які, за статистикою, у другому кварталі через карантин втратили найбільше.

За словами Олександра Охріменка, в останні роки драйвером зростання ВВП були торгівля і сфера послуг, в тому числі IT-сервіс.

"У сучасному світі все змінилося – давно немає проблеми щось зробити, є проблема його продати, – каже Олександр Охріменко. – У промисловості через автоматизацію і роботизації залишається все менше людей. Вони перетікають у сферу торгівлі та послуг. Саме тут в Україні спостерігається найбільше падіння ВВП, і статистика за другий квартал це покаже. Зміниться в другому кварталі й структура ВВП – частка промисловості, агросектору виросте, частка торгівлі, транспорту, громадського харчування впаде. Тобто впаде ВВП у секторах, де зайнято більше працівників порівняно з промисловістю. Люди втратять у зарплатах, зросте безробіття. Ось він – вплив зміни ВВП на рівень життя населення. Саме цей його сегмент є сьогодні найбільш динамічним у загальній структурі ВВП".

Експерт також пояснив, що саме в торгівлі та сфері послуг висока додаткова вартість і швидка оборотність коштів, це дає змогу швидко і багато заробляти. У промисловості кожна вкладена гривня обертається рік і більше, а в торгівлі – тиждень-два. Це швидко позначається на зростанні або падінні ВВП.

Падіння ВВП може бути понад 15%, як у 2015 році

Експерти песимістично оцінюють ситуацію з ВВП України в нинішньому році.

"За час карантину промисловість втратила набагато менше, ніж торгівля, транспорт, організація харчування і проживання, це підтверджують і дані Держстатистики, – каже Олег Пендзин. – Голова нашого Кабміну сподівається на зростання ВВП у другому півріччі мінімум на 1%, тобто ВВП впаде за рік приблизно на 4-4,5%. А за прогнозом МВФ, падіння становитиме 8,2%, тобто ще мінус 2,3-2,5% за друге півріччя".

Олег Пендзин уточнив, що в зоні ризику, як і раніше, сфера послуг, що, як ми вже зрозуміли, дає зайнятість великій кількості людей і забезпечує швидку оборотність капіталу. Ще одне джерело доходів буде втрачено – це кошти від трудових мігрантів. Якщо в I кварталі вони переказали в Україну близько 5 млрд доларів, то в II кварталі майже нічого. Те саме очікується і в другому півріччі.

Це вдарить по торгівлі: немає покупців – постраждають продавці. Причому це не тільки базари, а й більший ринок: будівельний, побутової техніки, автомобілів тощо. Падіння очікує будівництво, автоперевезення, виробництво меблів, ресторани, туристичну сферу.

Олександр Охріменко не виключає, що в II кварталі ВВП впаде на 10%. Падіння відбудеться саме через торгівлю і сферу послуг. Карантин найсильніше їх торкнувся.

"Побоююся, якщо карантин триватиме ще пів року, то падіння ВВП можна порівняти з тим, що було в 2015 році – понад 15%. Це серйозно вдарить по доходах населення", – резюмував Олександр Охріменко.

Тобто, за прогнозами експертів, цього року економіці України не тільки не вдасться надолужити втрати, але її може чекати відкочування до показників ВВП п'ятирічної давності.